Руденко Микола Данилович
Руденко Николай Данилович
(19 декабря 1920 – 1 апреля 2004)


Чарівний бумеранг (1966)
Волшебный бумеранг (1968)
Народжений блискавкою (1971)
Хрест (1977)
Я вільний (1977)
Прозріння (1978)
Орлова балка (1982)
Шлях до хаосу (1988)
Ковчег Всесвіту (1995)
Син Сонця – Фаетон (2002)
Енергія прогресу (2008)
Син Сонця – Фаетон (2009)
Формула Сонця (2009)



Николай Руденко
Неофициальная страничка писателя

Украинский писатель, поэт, философ и общественный деятель. Родился в с. Юрьевка (Лутугинский район, Луганская обл.) в семье шахтера. Когда ему было семь лет в шахте погиб его отец, а через год из-за травмы мальчик перестал видеть на левый глаз.
Окончил среднюю школу (1929-1939). Еще учеником начал писать стихи. Его поэзия печаталась в пионерских и комсомольских газетах, Руденко даже иногда получал гонорары. А в 1937 году он становится победителем в конкурсе и стипендиатом Наркомпроса и в 1939 году поступает на филологический факультет Киевского университета. Но, проучившись всего два месяца (утаив, что левый глаз не видит), призывается в армию. Его откомандировывают с Москву в кавалерийский полк Отдельной мотострелковой дивизии особого назначения НКВД им. Дзержинского, а в июле 1941-го для него началась Великая отечественная война. 4 октября 1941 года в боях под Ленинградом был тяжело ранен разрывной пулей, которая раздробила ему кости таза и позвоночника. Врачи, лечившие Руденко в течение года уже не надеялись, что он будет ходить, но он не только выздоровел, но и стал политруком прифронтового госпиталя СЕГ-290. Во время войны он первый раз женился, жена родила ему первенца, но маленький сын прожил лишь три дня. Руденко за время войны дослужился до капитана и был награжден орденом Красной звезды, Отечественной войны 1 степени и шестью медалями.
Выход в 1947 году сборника стихотворений «Из похода» (З походу) помог ему стать членом Союза писателей Украины. В 1947-50 гг. работал в редакциях газеты «Радянський селянин», редактором поэзии издательства «Радянський письменник», ответственным редактором журнала «Дніпро», секретарем партийного комитета Союза писателей Украины, членом Киевского горкома КПУ. Автора величественной поэмы о Сталине «Слово о полководце» (1949) вскоре постепенно оттеснили от руководящих постов из-за его мягкого несогласия с критикой «космополитов» и травли еврейских писателей. Последующие события, связанные с развенчанием культа Сталина, привели его к подробному изучению «Капитала» Карла Маркса и осознания ошибочности его теории. Свое видение проблемы Николай Руденко выложил на страницах философских трудов «Экономические монологи» (Економічні монологи, 1975), «Не заглядывая в святцы» (не опубликован) и «Энергия прогресса» (Енергія прогресу, опубл. в 1998). А в 1976 году выходит его поэма «Крест» (Хрест), рассказывающая о голоде 1933 года.
К 1972 году у Николая Руденко, наконец, наладилась личная жизнь, да и в творчестве, вроде бы, наметился прогресс: «Как писатель я тогда был на подъеме: в пяти издательствах должны были выйти из печати мои книги. В литературной жизни это бывает очень редко, но так тогда у меня сложилось. Роман «Орловая балка» был принят в «Вітчизні» и уже готовился в печать; новая редакция «Ветра у лицо» была доведена до сигнального экземпляра в издательстве «Дніпро», я даже получил гонорар; в «Радуге» была завершена работа над книжечкой стихов для детей; в переводе на русский «Советский писатель» подготовил томик моих стихов, он уже был послан в типографию. Мне даже удалось переступить границы СССР: в Болгарии должен был выйти из печати «Волшебный бумеранг», перевод уже был готов и принят».
В то же самое время, в начале 1970-х он включается в работу по защите прав человека, поддерживал отношения с московскими диссидентами, являлся членом советского отделения «Международной амнистии». В 1974 году за критику марксизма Руденко исключают из рядов КПСС, а через год – из Союза писателей Украины. Писатель был вынужден продать машину, дачу, а работать смог устроиться только ночным сторожем в номенклатурном санатории «Конча-Заспа». 18 апреля 1975 года его арестовывают за правозащитную деятельность, но вследствие амнистии к 30-летию Победы, освобождают еще из-под следствия. Николай Руденко
Но в конце 1976 году, после оглашения им вместе с Олесем Бердником и Оксаной Мешко создания Украинской Хельсинской группы (УХГ), он становится помехой тогдашней власти и 5 февраля 1977 года в Киеве его арестовывают второй раз. Летом того же года он был осужден за «антисоветскую агитацию и пропаганду» на семь лет лагерей строгого режима и пяти годам высылки. Дело Николая Руденко вмещалось, ни много ни мало, в пятьдесят(!) томов. Естественно, что вскоре специальным распоряжением Главлита УССР из библиотек и торговли были изъяты все произведения Николая Руденко. Писатель отбывал наказание в лагерях Мордовии, Пермской области, Горно-Алтайской автономной области. В 1981-м за активную деятельность в Украинской Хельсинской группе и акций в защиту своего мужа, арестовывают и жену писателя – Раису Руденко. В декабре 1987 года под давлением общественности супруги были освобождены, после чего эмигрировали сначала в Германию, затем в США. Николай Руденко работал на радиостанциях «Свобода» и «Голос Америки», возглавлял зарубежное представительство УХГ. За границей он написал ряд произведений: «Сын Солнца – Фаэтон» (Син Сонця – Фаетон), роман-трактат «Формула Солнца» (Формула Сонця), «Орловая балка» (Орлова балка), «Внутри дракона» (У череві дракона).
На родину супруги смогли возвратиться в сентябре 1990 года. Николая Руденко реабилитировали и восстановили в гражданстве. В 1991-м году с ним произошел удивительный случай. 13 ноября 1990 год он ослеп и на правый глаз, но спустя полгода вдруг открылся его левый глаз, которым он не видел целых 63 года. В 1998-м выходит главная книга его жизни «Наибольшее чудо – жизнь. Воспоминания» (Найбільше диво. Спогади).
Умер Николай Данилович Руденко в Киеве 1 апреля 2004 года и похоронен 5 апреля на Байковом кладбище.
* * *
В фантастику писатель Николай Руденко пришел довольно зрелым человеком и известным литератором. Хотя еще в конце 1940-х он написал пьесу «Звезды в тумане» (Зорі в тумані), в которой было предложено фантастическое допущение, вернее, изобретение. В США был придуман некий медицинский препарат, оказывающий благотворное влияние на человеческий организм, в частности, его омоложение. Но этот препарат также мог делать и молодое вино похожим на старое, выдержанное годами. То есть отпадала потребность хранить напиток десятки и сотни дет в подвале, нужно было просто добавить в молодое вино этот чудо-фермент. В пьесе показано противоборство молодого ученого и миллионера-винодела за владение этим препаратом. Американский миллионер, конечно же, побеждает, и в результате больные не получают необходимого лекарства, зато на рынке образовался большой достаток старого вина. В 1947 году эта пьеса должна была быть поставлена на сцене киевского Театра юного зрителя, но из-за притязаний постановщика к сюжету произведения и конфликта с его автором, пьеса была снята с плана постановок.
В своих воспоминаниях Руденко останавливается на начале своего творческого пути в научной фантастике: «Где-то на границе пятидесятых и шестидесятых лет меня поразила статья академика В. Г. Фесенкова о десятой планете Солнечной системы, которая, по выражению академика, «взорвалась, как бомба». Это именно из нее, думает академик возникли астероиды и метеориты. Если начертить орбиты так называемых малых планет (астероидов), большинство орбит будет пересекаться в одной общей точке. И точка эта будет находиться именно там, где по закону Тициуса-Боде должна была проходить орбита погибшей планеты – между Марсом и Юпитером. Упомянутые факты нельзя считать чем-то случайным – здесь прослеживается четкая закономерность.
Еще больше закономерностей увидел я, когда собрал весь доступный материал о погибшей планете. Я тогда написал эссе «По следам космической катастрофы», которое вызвал значительный резонанс. А когда убедился, что соцреализм уже не для меня, взялся писать научно-фантастический роман о Фаэтоне – так называли десятую планету люди, которым было известно о ее гибели. Так я пришел к фантастике – пришел натянуто, стараясь перенести на другие планеты события, которые происходили на Земле – точнее, в Советском Союзе. Конечно, читатель понимал, где я увидел тоталитарный режим во главе с Единым Бессмертным. Поняли также в ЦК – вскоре на мою фантастику набросили петлю».
В упоминаемом романе «Волшебный бумеранг» Николай Руденко, используя космический сюжет, а именно планету Фаэтон, описал развитие цивилизации, которая пошла против законов природы и морали. Дистопическое государство в конце концов привело к катастрофе, в результате чего десятая планета Солнечной системы перестала существовать.
Всего из-под пера писателя вышло несколько фантастических произведений: упоминаемое эссе «Следами космической катастрофы» (Слідами космічної катастрофи, 1962), НФ романы «Волшебный бумеранг» (Чарівний бумеранг, 1966), «Ковчег Вселенной» (Ковчег Всесвіту, 1991) и «Сын Солнца – Фаэтон» (Син Сонця – Фаетон, 2002), развивающих тему разумной Вселенной и духовного единства, как основы эволюции, а также повесть «Рожденный молнией» (Народжений блискавкою, 1971). Повесть «Рожденный молнией» была написана замой 1969-1970 гг. в течение трех месяцев для издательства «Веселка», но для самого автора она примечательна тем, что работа над ней помогла Николаю Руденко познакомиться со своей третьей женой Раисой Афанасьевной Каплун, которая поначалу формально являлась его личным секретарем, печатая произведение на печатной машинке.
Произведения автора
    Романы
  • 1955 – Ветер в лицо (Вітер в обличчя)
  • 1959 – Последняя сабля (Остання шабля)
  • 1962 – Следами космической катастрофы (Слідами космічної катастрофи)
  • 1966 – Волшебный бумеранг (Чарівний бумеранг)
  • 1972 – Орловая балка (Орлова балка)
  • 1972 – Формула Солнца (Формула Сонця) – не опубликован
  • 1985 – Сила Моноса (Сила Моносу)
  • 1991 – Ковчег Вселенной (Ковчег Всесвіту)
  • 2002 – Сын Солнца – Фаэтон (Син Сонця – Фаетон)

    Сборники поэзии

  • 1947 – Из похода (З походу)
  • 1948 – Несломленное племя (Незбориме плем'я)
  • 1948 – Ленинградцы (Ленінградці)
  • 1949 – Поэзия (Поезії)
  • 1952 – Мужество (Мужність)
  • 1952 – Светлые глубины (Світлі глибини)
  • 1954 – Перекличка друзей (Переклик друзів)
  • 1956 – Поэзия (Поезії)
  • 1968 – Вселенная в тебе (Всесвіт у тобі)
  • 1970 – Сто светил (Сто світил)
  • 1971 – Обновление (Оновлення)
  • 1978 – Прозрение (Прозріння)
  • 1980 – За решеткой (За гратами)
  • 1990 – О бабе, о деде, о куме и соседе
  • 1991 – Поэзия (Поезії)
  • 1999 – Зарево над сердцем (Заграва над серцем)
  • 2003 – Пером из ангельского крыла (Пером із янгольського крила)

    Повести

  • 1971 – Рожденный молнией (Народжений блискавкою)
  • 1984 – Внутри дракона (У череві дракона)

    Поэзия

  • 1988 – Хлеб для Атен (Хліб для Атен)

    Пьесы

  • 1947 – Звезды в тумане (Зорі в тумані)
  • 1962 – На дне морском (На дні морському)

    Экономические и научные труды

  • 1974 – Энергия прогресса: Очерки по физической экономии (Енергія прогресу: Нариси з фізичної економії) – впервые опубликована в 1994-м
  • 1975 – Экономические монологи (Економічні монологи)
  • 1988 – Путь к хаосу (Шлях до хоасу)
  • 1996 – Альтернативная космология (Альтернативна космологія)
  • 2000 – Гносис и современность (Архитектура Вселенной) (Гносис і сучасність (Архітектура Всесвіту))

    Другие книги

  • 1998 – Наибольшее чудо – жизнь. Воспоминания (Найбільше диво. Спогади)
Награды и звания
  • 1988 – звание «Украинец года» от Филадельфийского научно-просветительского центра
  • 1990 – член ПЕН-клуба
  • 1990 – действительный член Украинской Вольной Академии Наук (США)
  • 1991 – лауреат литературной премии Украинского фонда культуры им. В. К. Винниченко
  • 1993 – государственная премия им. Т. Г. Шевченко за роман «Орловая балка» и сборник «Поезія»
  • 1996 – орден «За заслуги» III степени за вклад в развитие украинской литературы и правозащитную деятельность
  • 2000 – звание «Герой Украины»
Статьи
Библиография на русском языке
Отдельные издания
  • Волшебный бумеранг: Космическая феерия / Авторизированный пер. с укр. Зои Крахмальниковой; Худ. А. Блох. – М.: Молодая гвардия, 1968. – 382 с. – (Библиотека советской фантастики). 46 коп. 100 000 экз. (о) – подписано к печати 30.10.1968 г.
  • Энергия прогресса: Очерки по физической экономии / Пер. с укр. – К.: Михайлюта А. А., 2010. – 544 с.
Поэзия
  • Перекличка друзей: Стихи. – К.: Радянський письменник, 1954. – 240 с.
  • О бабе, о деде, о куме и соседе: Сатирические стихотворения / Худ. К. Е. Селиванов. – Луганск: Облуправление по прессе, 1990. – 124 с.

  • Свободная душа превыше всех скорбей...: [Стихотворения] / Пер. с укр. Евгения Данилова // Дружба народов, 1991, №5 – с.94-96
      Николай Муратов. [Об авторе] – с.94
      «Прозренья срок настал...» – с.95
      «Если бы все, что в душе наболело...» – с.95
      «Ну зачем здесь столько железа...» – с.95-96
      Хлеб тридцать третьего – с.96
Публицистика
  • М. Руденко: «Не умею жить по лжи»: [Беседа писателя с журналистом о себе и жизни в Украине] // Комсомольское знамя, 1991, 10 августа – с.
  • Формула жизни: [Философское эссе] // Сибирь (Иркутск), 1994, №1 – с.3-18 – [Публикация не окончена]
Творчество автора
  • Л. Н. Коваленко. Руденко Микола // Краткая литературная энциклопедия. – М.: Советская энциклопедия, 1971 – с.413
  • И. Власенко. Возвращение Миколы Руденко: [О жизни и творчестве] // Радуга, 1990, №9 – с.94-99
  • Б. Чичибабин. Два стихотворения в защиту Миколы Руденко (после неправедного суда над ним) // Донбасс, 1991, №1 – с.4-6
  • Н. Свичколап. Диплом номер один лауреата премии имени Владимира Винниченко вручен писателю Н. Руденко // Правда Украины, 1991, 29 января – с.
  • Ю. Овсянников. Раиса Руденко с берегов Гудзона: [О жене писателя Н. Руденко] // Правда України, 1991, 17 декабря – с.
  • Руденко Микола (Николай) Данилович (1920) / А. П. Лукашин // Энциклопедия фантастики: Кто есть кто. – Минск: ИКО «Галаксиас», 1995 – с.489
  • В. Борисенко. Жизнь – самая тяжелая на земле работа: [О жизни и творчестве писателя Н. Руденко] // Огни (Алчевск), 1995, 20 декабря – с.
  • В. Кипиани. Прозрение Миколы Руденко // Киевские ведомости, 2000, 23 декабря – с.20
  • Почему К. Маркс отрекся от собственного учения?: [Краткая информация о книге Н. Руденко «Енергія прогресу»] // Голос Украины, 2001, 14 апреля – с.12
  • А. Гайворонская. Космическая Одиссея Николая Руденко: [Об известном писателе, философе, уроженце с. Юрьевка Лутугинского р-на] // Луганская правда, 2005, 3 марта – с.
  • Н. Бугаева. На добрую память // Жизнь Луганска, 2007, 16 мая – с.6-7
Библиография на украинском языке
Отдельные издания
  • Вітер в обличчя: Роман. – К.: Радянський письменник, 1955. – 440 с.
  • Остання шабля: Роман. – К.: Молодь, 1959. – 574 с.
  • Біла акація: Оповідання та нариси. – К.: Радянський письменник,1962. – 208 с.
  • Слідами космічної катастрофи. – К.: Радянська Україна, 1962
  • Чарівний бумеранг: Космологічна феєрія / Худ. оформлення Р. Ф. Ліпатова. – К.: Молодь, 1966. – 276 с. 64 коп. 30 000 прим. (п) – підписано до друку 24.19.1966 р.
  • Народжений блискавкою: Повість-феєрія / Худ. Іван Мартьянов. – К.: Веселка, 1971. – 216 с. – (Наукова фантастика). 34 коп. 30 000 прим. (п) – підписано до друку 15.06.1971 р.
  • На дні морському: Трагедія. – Торонто-Балтимор: Смолоскип, 1981. – 74 с.
  • Орлова балка: Роман / Обгортка Лесі. − Торонто: Балтимор: Смолоскип, 1982. − 454 с. – «Бібліотека «Смолоскипа», ч.39). (п) ISBN 0-914834-34-7
      Передмова – с.7-8
      Ігор Качуровський. Проза Миколи Руденка: [Вступне слово] – с.9-15
      Орлова балка: [Роман] – с.17-454
  • Шлях до хаосу (З приводу економічної реформи М. Горбачова) / Обкладинка Івана Яцківа. – Детройт: Українські вісті, 1988. – 78 с.
  • Ковчег Всесвіту: Футурологічний роман / Худ. Олег Васильович Набока. – К.: Веселка, 1995. – 208 с. – (Пригоди. Фантастика). [Тираж не зазначений]. (п) ISBN 5-301-01255-Х – підписано до друку 04.02.1995 р.
      Микола Жулинський. Слово перед судом: [Передмова] – с.5-10
      Ковчег Всесвіту – с.11-206
  • Найбільше диво – життя: Спогади. – Київ-Едмонтон-Торонто: Таксон, 1998. – 600 с.
  • Енергія прогресу: Нариси з фізичної економії. – К.: Молодь, 1998. – 528 с.
  • Гносис і сучасність (Архітектура Всесвіту). – Тернопіль: Джура, 2001. – 248 с.
  • Син Сонця – Фаетон / Обкладинка Ігоря Добрянського. – Тернопіль: Джура, 2002. – 340 с. 5 000 прим. (о) ISBN 966-8017-09-9 – підписано до друку 25.02.2002 р.
      Микола Руденко. Від автора: [Передмова] – с.3-4
      Син Сонця – Фаетон: Науково-фантастичний роман – с.5-285
      Слідами космічної катастрофи (З блокнота письменника) – с.286-337
  • Орлова балка: Роман. – К.: Молодь, 2002. – 352 с. 1 000 прим. (п) ISBN 966-7615-34-0
  • Вибране: Вірші та поеми (1936 – 2002) / Упор. Л. М. Талалая. – К.: Редакція журналу «Дніпро», 2004. – 800 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету). 2 000 прим. (п) ISBN 966-578-165-0
      Леонід Талалай. «І ніде не кінчається серце»: [Передмова] – с.5-22
      Леонід Талалай. Віхи життя і творчості М. Д. Руденко – с.722-779
  • Енергія прогресу: Нариси з фізичної економії. – 2-ге вид., доп. – Тернопіль: Джура, 2005. – 412 с.
  • У череві дракона: Романи / Упор. Р. Ф. Руденко, И. В. Луків; Передм. І. М. Власенка. – К.: КП «Редакція журналу «Дніпро», 2007. – 582 с. 3 000 прим. (п) ISBN 966-8963-06-7
      У череві дракона: Роман – с.25-122
      Сила Моносу: Роман – с.123-292
      Формула сонця: Роман-трактат – с.293-580
  • Енергія прогресу; Гносис і сучасність: [Метафізична поема, публіцистика, поема]. – К.: Журналіст України, 2008. – 716 с. (п) ISBN 966-8303-13-Х
  • Син Сонця – Фаетон: Науково-фантастичний роман / Худ. Юрій Петік. – К.: Ярославів Вал, 2009. – 240 с. 5 000 прим. (о) ISBN 978-966-2151-31-2 – підписано до друку 14.12.2009 р.
  • Формула Сонця: Роман-трактат. – Тернопіль: Джура, 2009. – 224 с. (п) ISBN 966-8650-05-0
Публикации в периодике и сборниках
  • Чарівний бумеранг: Космологічна феєрія / Уривки з роману. Мал. В. Кузьменка // Знання та праця, 1966, №7 – с.20-24, №8 – с.22-26, №9 – с.24-27, №10 – с.22-26
  • Народжений блискавкою: Науково-фантастична повість / Друкується скорочено; Мал. О. Пашути // Знання та праця, 1971, №1 – с.22-26, №2 – с.22-26, №3 – с.22-26, № 4 – с.22-26
  • Із поеми «Хрест» (Із спогадів Мирона про 1933 рік): [Вірш] // Київ: Статі і поезії про українську столицю. – N.Y.: Видання асоціяції діячів української культури, 1984 – с.74
  • Хліб для Атен: Драматична поема / Післямова автора // Сучасність, 1988, №6 – с.8-45
  • Ковчег Всесвіту: Футурологічний роман / Мал. О. Л. Баса // Наука – Фантастика, 1991, №№ 7-8 – с.31-46; №9 – с.18-24; №10 – с.14-19; №11 – с. ; №12 – с.
      Те саме: Уривок із футурологічного роману / Мал. О. Петренка // Однокласник, 1992, №6-7 – с.48-51
  • На дні морському: Трагедія // Київ, 1990, №11 – с.59-84
  • У череві дракона: Повість // Київ, 1993, №9 – с.13-71
  • Сила Моносу: Роман // Вітчизна, 1995, №1-2 – с.2-101
  • Самосуд: Оповідання // Літературна Україна, 1996, 16 травня – с.5
  • Син четвертої сфери: Фантастичне оповідання // Дніпро, 2008, №7-8 – с.119-129
  • Ворота пекла: П'єса // Дніпро, 2010, №1 – с.84-131
Поэзия
  • З походу: Поезії. – К.: Радянський письменник, 1947. – 76 с.
  • Ленінградці: Лірична хроніка. – К.: Молодь, 1948. – 63 с.
  • Незбориме плем’я: Поезії. – Ужгород: Книжково-газетне видавництво, 1948. – 135 с.
  • Поезії. – К.: Радянський письменник, 1949. – 215 с.
  • Мужність: Поезії. – К.: Держлітвидав України, 1952. – 168 с.
  • Всесвіт у собі: Поезії. – К.: Радянський письменник, 1968. – 224 с.
  • Сто світил: Поезії. – К.: Дніпро, 1970. – 480 с.
  • Оновленні: Поезії. – К.: Радянський письменник, 1971. – 128 с.
  • Я вільний: Самвидавна поема з України / Оформл. М. Михалевича. – Балтимор-Торонто: Смолоскип, 1977. – 24 с. – (Бібліотека «Смолоскипа», ч.22). (о) ISBN 0-914834-26-6
  • Хрест: Поема / Обкладинка Володимира Грушкевича. – Балтимор-Торонто: Смолоскип, 1977. – 32 с. – (Бібліотека «Смолоскипа», ч.24). (о) ISBN 0-914834-27-4
  • Прозріння: Поезії, поеми / Оформл. Ореста Поліщука. – Балтимор-Торонто: Смолоскип ім. В.Симоненка, 1978. – 366 с. – (Бібліотека «Смолоскипа», ч.27). (о) ISBN 0-914834-15-0
  • Поезії / Передм. М. Ф. Слабошпицького. – К.: Дніпро, 1991. – 414 с.
      Петро Григоренко. Микола Руденко – поет, філософ, борець: Передмова – с.7-32
      Ігор Качуровський. Лірика Миколи Руденко – с.347-357
  • Поезії / Передм. М. Ф. Слабошпицького. – К.: Дніпро, 1991. – 414 с. (п) ISBN 5-308-01224-5
      Михайло Слабошпицький. Микола Руденко знаний і незнаний: [Огляд життя та поезії] – с.3-26
  • Хрест: Поема / Передм. І. Власенка; пер. на англ. Р. Танича; Передм. до пер. на англ. Л. Рудницького. – К.: Смолоскип, 1996. – 60 с.
  • Лірика / Передм. Л. Талалая. – К.: Видавництво ім. О. Телеги, 1997. – 144 с.
  • Заграва над серцем: Із недрукованих поезій. – К.: Український письменник, 1999. – 156 с. – (Сучасна українська література).
  • Пером із янгольського крила: Поезії. – Тернопіль: Джура, 2003. – 112 с.
  • Вибране: Вірші та поеми (1936-2002) / Упор., передм., післям. Л. М. Талалая. – К.: Дніпро, 2004. – 800 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету). (п) ISBN 966-578-165-0
  • «Найбільше диво – життя»: Спогади / Упоряд. Р. Руденко. – К.: КЛІО; К.: Смолоскип, 2013. – 696 с. (п) ISBN 978-617-7023-07-3

  • Поезія величних звершень // Літературна газета, 1956, 9 лютого – с.
  • Гербарій: [Вірш] // Соняшник (Торонто), 1958, №10 – с.23
  • «Безсмертя нації – у слові...»: [Вірш] // Юнак (Нью-Йорк – Торонто), 1981, №2 – с.3
  • Мати: [Вірш] // Юнак (Нью-Йорк – Торонто), 1981, №5 – с.3
  • Реабілітований: [Вірш] // Дніпро, 1991, №8 – с.2-4
  • Цунамі: Поезія // Літературна Україна, 1992, 29 жовтня – с.4
  • Вірші: Добірка віршів, повернутих поету з архівів КДБ // Молодь України, 1994, 15 лютого – с.
  • Із арештованих поезій // Літературна Україна, 1994, 15 лютого – с.
  • Із недрукованого: [Поезії] // Сучасність, 1994, №6 – с.5-12
  • Гренландія: Вірші з архіву КДБ // Березіль, 1994, №7 – с.2-6
  • Атомний цвинтар: Поема // Дніпро, 1994, №7-8 – с.2-11
  • «Ніколи не смійте жаліти мене...»: [Поезія] // Слово Просвіти, 1996, №8 – с.9
  • Сон під териконом: Поема // Кур’єр Кривбасу, 1998, №99-100 – с.82-90
  • Метафізична поема // Дніпро, 2000, №7-8 – с.95-104
  • Що мав зробити – все зробив: Роздуми: Поезії останніх років // Бахмутський шлях, 2002, №1-2 – с.4-8
  • Спомин про літо...: Вірші // Кур’єр Кривбасу, 2002, №150 – с.70-81
  • Моєму народові: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.595
  • Візьми свій хрест: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.596
  • «Я визрів і прозрів – мені нема неволі...»: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.596
  • «Усе пізнавши й переживши...»: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.597
  • «Не мудрую лукаво...»: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.598
  • Цибулина: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.599
  • «Життя – це ти. Твої маленькі руки...»: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.600
  • «Уже не сняться кольорові сни...»: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.601
  • «Я нині весь – немов крутий заміс...»: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.602
  • «Так просто все: напишеш каяття...»: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.603
  • «Коли в небі вдарить грім...»: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.604
  • Лист синові: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.604-605
  • Римований рядок: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.605-606
  • Зелені сльози: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.607
  • «Якби те, що мені заболіло...»: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.608
  • Голубиний закон: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.609
  • Голос трав: [Вірш] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.610
Публицистика
  • Переможна хода історії // Робітнича газета, 1957, 6 листопада – с.
  • Шлях до вершин: До 50-річчя з дня народження Л. Первомайського // Літературна газета, 1958, 16 травня – с.
  • До читачів журналу «Київ» // Київ, 1990, №11 – с.58
  • Від охоронця Кремля до політв’язня / Розмову вів С. Козак // Літературна Україна, 1992, 30 квітня – с.
  • «Як я став націоналістом» / Інтерв‘ю взяв С. Рудик // Вісті з України, 1992, №25 (червень) – с.
  • Людський вимір: Спогади про генерала П. Григоренка / // Молодь України, 1992, 1 жовтня – с.
  • Катастрофічна помилка Маркса: Економічні монологи // Вітчизна, 1992, №11 – с.2-43, №12 – с.43-104
  • «Мене судили за рішенням Політбюро»: [Бесіда з поетом і письменником] / Розмовляв В. Шац // Независимость, 1993, 13 січня – с.6
  • В Україну повернувся назавжди: [Бесіда з письменником] // Демократична Україна, 1994, 18 червня – с.3
  • До 400-річчя повстання Наливайка: Історичний нарис // Рада, 1994, 10 листопада – с.
  • Полум’я правдивого слова: [Спогади про Б. Чичибабіна] // Літературна Україна, 1998, 15 січня – с.
  • Гносис і сучасність (Архітектура Всесвіту) // Дніпро, 2000, №3-4 – с.78-108; №5-6 – с.86-117; №7-8 – с.71-107
  • Слово проти сили: [Інтерв’ю напередодні Дня Незалежності України] // Урядовий кур’єр, 1998, 22 серпня – с.10
  • Чи потрібні спецпрокуратури? // Дзеркало тижня, 2000, 5-11 серпня (№31) – с.
  • «...Ніхто не застрелився, як Фадєєв»: [Спогади про романіста І. Ле] // Київські відомості, 2000, 8 вересня – с.21
  • Політв’язні: Фрагмент спогадів // Бахмутський шлях, 2001, №1-2 – с.6-37, №3-4 – с.5
  • Глобалізація і Україна // Дзеркало тижня, 2002, 13-19 липня (№26) – с.
  • У боротьбі з «найсильнішими людьми» прокуратурі потрібна «підпора»: [До обговорення питань про майбутнє української прокуратури] // Дзеркало тижня, 2002, 5-11 жовтня (№38) – с.
  • Не загубити ліхтарика: [Метафізичні роздуми] // Дзеркало тижня, 2003, 25-31 січня (№3) – с.
Творчество автора
  • О. Бровко. Лірика М. Руденка. − Луганськ: Альма-матер, 2003. − 174 с.
  • Леонід Талалай. Віхи життя і творчості М. Руденка. – К.: Дніпро, 2004
  • О. Михайлюта. Відкриття Миколи Руденка. – К.: Михайлюта О. О., 2010. – 296 с. (о) ISBN 978-966-2234-05-3

  • Перші організаційні сходини для сприяння виконання гельсінкських угод (Інсценізація): [Фантазія про збори групи, серед якої також були присутні Микола Руденко та Олесь Бердник] // Юнак (Нью-Йорк – Торонто), 1981, №5 – с.6-7
  • Г. Гайворонська. Жадання істини: [Про поета-земляка до його 70-річчя від дня народження] // Молодогвардієць, 1990, 15 грудня – с.
  • Р. Харчук. «Невільний той, хто душу не зберіг» // Літературна Україна, 1990, 20 грудня – с.
  • М. Слабошпицький. Таке довге повернення: [Про життя та творчість] // Літературна Україна, 1990, 20 грудня – с.
  • М. Кравченко. Літературний вечір Миколи Руденка: [Про поета, уродженця Лутугинського р-ну ] // Трибуна студента, 1990, 21 грудня – с.
  • М. Слабошпицький. Та є ще бог...і є ще Україна // Українська мова і література в школі, 1990, №12 – с.68-74
  • І. Безсмертний. Формула сонця: (Бесіда з О. Бердником з приводу 70- річчя від дня народження М. Руденка) // Молодь України, 1990, 30 грудня – с.
  • Д. Донський. Кримінальна справа №94: [Про письменника М. Руденка] // Радянська Україна, 1991, 12 січня – с.
  • Є. Парійський. Премія поетові і правозахисникові: [Про вручення премії ім. В. Винниченка письменнику М. Руденку] // Радянська Україна, 1991, 29 січня – с.
  • «І словом – назовні, і серцем – назовні»: [Письменник М. Руденко – перший лауреат премії ім. В. Винниченка] // Луганская правда, 1991, 1 февраля – с.
  • І. Власенко. Переднє слово: [Біографія М. Руденка] // Вітчизна, 1991, №1 – с.18-20
  • В. Богдан. Не впасти перед лихом ниць: [Про поета Н. Д. Руденка] // Родослов, 1991, №2 – с.2
  • Прогноз на третє тисячоліття: [Інтерв’ю з М. Руденко взяв Іван Власенко] // Наука – Фантастика, 1991, №№ 7-8 – с.30
  • Г. Гайворонська. Полинова моя Луганщина: [Бесіда з поетом і філософом М. Руденко] // Молодогвардієць, 1991, 1 жовтня – с.
  • М. Г. Кудрявцев. Хто винен? (Трагедія М. Руденка «На дні морському») // Слово і час, 1991, №10 – с.64-68
  • Микола Руденко – дійсний член УВАН // Літературна Україна, 1992, 6 серпня – с.
  • М. Руденко. «Я люблю цю землю до болю пекучого...»: [Бесіда з письменником] / Розмовляв М. Ночовний // Наша газета, 1992, 22 августа – с.4
  • О. Логвиненко. Заборонені книжки з-за океану // Літературна Україна, 1992, 17 вересня – с.
  • Г. Гайворонська. А повернувся сивим...: [Про зустріч з земляками у ОУНБ ім. М. Горького] // Літературна газета, 1992, 8 жовтня – с.7
  • М. Малахута. Остання шабля Миколи Руденка: [Біографічний нарис] // Луганская правда, 1992, 3 ноября – с.
  • М. Слабошпицький. До рідного порога: Шляхи до істини М. Руденка // Донбасс, 1993, №1-2 – с.99-104
  • Відкритий лист Раїси Руденко Українській громадській групі сприяння виконанню Гельсінських угод. Копія Генеральному прокуророві СРСР: [Про арешт М. Руденка] // Розбудова держави, 1993, №1 – с.20-21
  • В. Лупейко. Материк нездоланної духовності: [Про життя та творчість М. Д. Руденка] // Освіта, 1993, 3 лютого – с.14
  • В. Пащенко. Життя – найважча на землі робота: [Про творчий та життєвий шлях письменника М. Руденка] // Літературна Україна, 1993, 18 лютого – с.
  • Є. Сверстюк. Профіль на тлі покоління // Літературна Україна, 1993, 25 лютого – с.
  • С. Черненко. Бог звертається до людей через вісників... [Бесіда з письменником М. Руденко] // Зустріч, 1993, №9 (березень) – с.
  • І. Шаповалова. Лауреатів – тринадцять: [Про нагородження письменника М. Руденка Державною премією ім. Т. Г. Шевченка] // Вісті з України, 1993, 11-17 березня – с.11
  • Літературні премії: [Про присудження Державної премії ім. Т. Г. Шевченка М. Руденку за роман «Орлова балка» та збірку «Поезії»] // Слово і час, 1993, №7 – с.36
  • М. Слабошпицький. До рідного порога: Шляхи до істини М. Руденка // Донбасс, 1993, №1-2 – с.99-104
  • І. М. Білогуб. Микола Руденко: [Огляд життя та творчості] // І. М. Білогуб. Літературно-краєзнавча Луганщина. Ч.2. – Луганськ, 1994 – с.32-54
  • Г. Гайворонська. Я з чистим серцем повернувсь на Україну: [Про життя та творчість М. Руденка] // Бахмутський шлях, 1995, №3-4 – с.24-25
  • І. Власенко. Я завжди жив і працював для України.: [Про життєвий та творчий шлях Миколи Руденка] // Урядовий кур’єр, 1995, 21 грудня – с.
  • М. Березів. Талант з енергії сонця: [Про творчий вечір письменника М. Руденка в м. Києві] // Українське слово, 1995, 28 грудня – с.
  • І. Власенко. Двічі нагороджений: Миколі Руденкові – 75 // Літературна Україна, 1995, 28 грудня – с.
  • Б. Пастух. Про поему «Хрест» М. Руденка // Кам’яний Брід, 1996, №1-2 – с.
  • Л. Талалай. Мудре страждання: [Про поетичну творчість М. Руденка] // Слобожанщина, 1997, №4 – с.125-137
  • Марко Павлишин. «Собор» Олеся Гончара та «Орлова Балка» Миколи Руденка: навколишнє середовище як тема й аргумент // Канон та іконостас: Літературно-критичні статті. – К.: Час, 1997 – с.44-61
  • В. Іванисенко. Животрепетна наша історія: [Про жарт М. Руденка на сторінках «Літературної газети»] // Київ, 1998, №1-2 – с.94-100
  • О. Борзенко. На обрії душі моєї світає Слово...: Штрихи до портрета Миколи Руденка // Експрес-клуб, 1998, 19 листопада – с.13
  • О. Борзенко. До характеристики проблеми порівняльно-типологічного аналізу творчості Тараса Шевченка та Миколи Руденка // Шевченківська наукова конференція ХХХII 21-22 травня 1998 року. – Луганськ, 1998 – с.125
  • Президентські стипендії: [Про призначення державної щомісячної стипендії українським діячам, в тому числі Руденку Миколі Даниловичу] // Українська газета, 1998, 26 листопада – с.3
  • Євген Сверстюк. Зачарований життям: Інтелектуальна драма Миколи Руденка // Літературна Україна, 1998, 3 грудня – с.
  • В. Шевчук. Фізична економія Миколи Руденка: [Роздуми над книгою «Енергія прогресу»] // Урядовий кур’єр, 1999, 6 лютого – с.8-9
  • В. Кирилюк. Формула добробуту Миколи Руденка: [Про презентацію книги «Енергія прогресу»] // Літературна Україна, 1999, 25 лютого – с.
  • «Енергія прогресу» Миколи Руденка: [Про презентацію вибраних економічних праць, за які він був ув’язнений на 12 років] // Українське слово, 1999, 25 лютого – с.14
  • О. Борзенко. Творчість М. Руденка та мистецькі пошуки шестидесятництва // Вісник ЛДПУ ім. Тараса Шевченка, 1999, №6 – с.15-20
  • Л. Талалай. Пробуджений совістю: [Микола Руденко] // Дивослово, 1999, №6 – с.43-46
  • О. Бондаренко. Руденко: думки про світ і людину (на матеріалі роману «Орлова Балка») // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, 1999, №7 – с.44-45
  • В. Осадчий. Три пісні України: [Про творчість М. Руденка] // Слово просвіти, 1999, №8 – с.10
  • Р. Василенко. Микола Руденко в Оттаві // Життя в гримі та без (шляхами діаспори): Мемуари, поезії, публіцистика. – К.: Рада, 1999 – с.393-396
  • О. Тарнавський. Микола Руденко – Паскаль доби соцреалізму // Відоме й позавідоме. – К.: Час, 1999 – с.241-259
  • Вшанування Миколи Даниловича Руденка з нагоди його 80-ти річчя // Бахмутський шлях, 2000, №1-2 – с.3
  • О. Логвиненко. Розмова тіней, або Куди веде читача клубок хитросплетінь сучасної української поезії?: [Згадка про автобіографічний твір М. Руденка «Найбільше диво – життя»] // Літературна Україна, 2000, 24 лютого – с.5
  • Валерій Шевчук. Архітектура всесвіту за Миколою Руденком: [Про працю М. Руденка «Гносіс і сучасність»] // Дніпро, 2000, №11-12 – с.81-85
  • М. Слабошпицький. Горить його свіча: До 80-річчя від дня народження М. Руденка // Дивослово, 2000, №12 – с.14-16
  • О. Неживий. Микола Руденко: «На обрії душі моєї світає слово...»: [До 80-річчя від дня народження М. Руденка] // Наша газета, 2000, 16 декабря – с.12
  • Україна Президент (1994; Кучма Л. Д.) Про присвоєння звання Герой України [Миколі Руденку]: Указ від 19.12.2000 р. №1347 м. Київ // Урядовий кур’єр, 2000, 21 грудня – с.2
  • П. Щириця. Шляхи і роздоріжжя Миколи Руденка: [Про 80-річний ювілей поета-дисидента і філософа] // Україна, 2000, 26 грудня – с.12
  • М. Сом. Людина із сонячним усміхом: [Про поета-дисидента і філософа Миколу Руденка] // Народна армія, 2000, 27 грудня – с.7
  • Г. Гайворонська. Я з чистим серцем повернувсь на Україну: славетні слобожани: Микола Руденко // Слобожанський Луг: Літературно-мистецький альманах. – Луганськ, 2000 – с.23-24
  • Руденко Микола Данилович: Коротка біографічна довідка // Бахмутський шлях, 2001, №1-2 – с.4-5
  • М. Малаш. Вітер в обличчя: [Про М. Руденка] // Україна, 2001, №4 – с.9-10
  • Любов, яка болить: Інтерв’ю з поетом М. Руденком / Розмовляв М. Сом // Слово просвіти, 2001, 24 серпня – с.7
  • О. Бровко. Своєрідність просторово-часової локалізації у в’язничній поезії М. Руденка // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка, 2001, №8 – с.129-135
  • Потужний сплеск національного духу: [Гельсінський рух в Україні та М. Руденко] // Президентський вісник, 2001, 30 листопада – с.16
  • Руденко Микола Данилович // Слово пам’ять береже. – Луганськ, 2001 – с.66-75
  • В. Шевчук. Новітня парадигма світобудови: Про книжку М. Руденка «Гносис і сучасність (Архітектура Всесвіту)» // Наука і суспільство, 2002, №1-2 – с.
  • О. Бровко. Жанрова своєрідність поезії М. Руденка // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка, 2002, №3 – с.60-70
  • Л. Талалай. Пером із янгольського крила [Про творчій та життєвий шлях М. Руденка] // Київ, 2002, №3 – с.13
  • Р. Лиша. «Всесвіт став мені домом»: [«Гносис і сучасність» Миколи Руденка] // Наша віра, 2003, №2 – с.14
  • В. Шевчук. Новіття парадигма світобудови: [Коротка свідомість про книгу М. Руденка «Гносис і сучасність»] // Сучасність, 2003, №5 – с.99
  • Л. Талалай. Муза Миколи Руденка: [Біографія М. Руденка] // Березіль, 2003, №7-8 – с.164-178
  • М. Талалай. Миколі Руденку: Вірш // Слабожанщина, 2002, №21 – с.68
  • О. Бровко. Розвиток філософського метажанру: (на матеріалі творчості М.Руденка) // Слобожанщина: літературний вимір. Вип.1. – Луганськ, 2003 – с.149
  • О. Бровко. Особливості в'язничної поезії М. Руденка // Слобожанщина: літературний вимір. Збірник наукових праць. Вип.1. – Луганськ, 2003 – с.175-184
  • Микола Руденко: Некролог // Урядовий кур’єр, 2004, 3 квітня – с.9
  • В. Кіпіані. Остання шабля Слова і Честі... // Україна молода, 2004, 3 квітня – с.
  • [Про Миколу Руденко] // Віктор Жадько. Байковий некрополь. – К., 2004 – с.161-164
  • В. Базилевський. Ріка духовна: [Про поезію М. Руденка] // Літературна Україна, 2005, 29 вересня – с.1, 4
  • [Про Миколу Руденко] // Віктор Жадько. Український некрополь. – К., 2005 – с.280
  • Г. Гайовий. Микола Руденко: [1920 – 2004] // Зона, 2005, №19 – с.168-170
  • І. Власенко. Життя за «формулою Бога»: [Микола Руденко] // Київ, 2006, №3 – с.157-166
  • Іван Власенко. Формула Сонця Миколи Руденка // Урядовий кур’єр, 2007, 11 січня – с.11-12
  • І. Власенко. Микола Руденко і його книга життя // Дніпро, 2007, №5-6 – с.4-16
  • Валерій Шевчук. Заповіти, на які чекає світ // Літературна Україна, 2007, 20 вересня – с.1, 3
  • [Про Миколу Руденко] // Віктор Жадько. У пам'яті Києва: некрополь столичних письменників. – К., 2007 – с.27, 95, 143, 359
  • [Про Миколу Руденко] // Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі. – К., 2008 – с.199-200, 284
  • І. Качуровський. Лірика Миколи Руденка // Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. – К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2008 – с.606-615
  • Віталій Карацупа, Олександр Левченко. Минуле української фантастики: [Про письменників-фантастів Миколу Дашкієва, Миколу Руденка та Юрія Бедзика] // УФО, 2008, №3 – с.52-60
  • Олексій Неживий. Подвиг: [Про Миколу Руденка] // Літературна Україна, 2009, №26 (20 серпня) – с.8
  • Микола Данилович Руденко (19.12.1920 – 1.04.2004) // Литературная Луганщина – детям: Классики и современники: Биобиблиографический словарь для учащихся 5-11 классов. Часть первая. – Луганск: Областная библиотека для детей, 2009 – с.21-25
  • Микола Луків. Подвижник і провидець: (Про Миколу Руденка) // Дніпро, 2010, №1 – с.82-83
  • О. Хвищук. «Зорі чесної душі»: Урок самостійного читання за поетичною творчістю Миколи Руденка // Українська література в загальноосвітній школі, 2010, №6 – с.38-40
  • Людмила Яновська. Його називають пророком: До 90-річчя від дня народження Миколи Руденка // Урядовий кур'єр, 2010, 18 грудня – с.8
  • М. Сом. Правдивий, актуальний, небезпечний: До 90-річчя від дня народження Героя України, славного поета і філософа Миколи Руденка // Літературна Україна, 2010, 23 грудня – с.1, 3
  • [Про Миколу Руденко] // Письменники української діаспори: Донбаський вимір / Упоряд. В. А. Просалова. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2010 – с.
  • Руденко Микола Данилович // Рух опору в Україні. – К.: Смолоскип, 2010 – с.543-546
  • Віталій Карацупа, Олександр Левченко. Українська фантастика XIX-XX у періодиці та книжкових виданнях // Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології, 2011, Вип.6 – с.234-235
  • [Про Миколу Руденко] // Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2011 – с.
  • Олександр Михайлюта. Sapere aude – відважся бути розумним / Розмовляла з письменником магістр української філології Наталія Мельник: [Рец. на кн.: О. Михайлюта. Відкриття Миколи Руденка] // Українська літературна газета, 2011, №19 – с.7
  • [Про Миколу Руденка] // Поезія із-за ґрат: Антологія. – К.: Смолоскип, 2012 – с.593-594
  • Сергій Пантюк. Голоси «трагічних поколінь», або «Героїв час не глинає»: [Рец. на антологію «Поезія із-за ґрат» (К., 2012), де також є вірші Миколи Руденка] // Смолоскип України (Київ), 2012, №11 – с.1
  • Ганна Вівіт. Семантика числообразів у художньому просторі Миколи Руденка // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах, 2012, №1 – с.51-53
  • Руденко Микола Данилович // Рух опору в Україні. 1960 – 1990: Енциклопедичний довідник. – К.: Смолоскип, 2012 – с.620-623
  • Олексій Неживий. Луганець Микола Руденко – Герой України: (до уроку позакласного читання «Українські письменники – лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка») // Українська література в загальноосвітній школі, 2013, №4 – с.21-24
  • Наталія Ксьондзик. Читаймо Руденка!: [Про книгу М. Руденко «Найбільше диво - життя» (К., 2013)] // Смолоскип (Київ), 2013, №10 (жовтень) – с.2
  • Ольга Погинайко. Звичайне життя незвичайної людини: [Про книгу В. Винниченка «Щоденник. Т.4» (К., 2012)] // Смолоскип (Київ), 2013, №10 (жовтень) – с.3
  • Олег Чорногуз. Поєдинок. Моя перша і остання зустріч із Миколою Руденком: [Стаття] // Березіль, 2017, №4-6 – с.109-118
Библиография на других языках
Творчество автора
  • Victor Swoboda. The evolution of Mykola Rudenko’s philosophy in his poetry (Эволюция философии и поэзии Миколы Руженко) // Studia Ucrainica), 1988, №4 – с.76-84
  • V. Koptilov. Mykola Roudenko (1920-2004): [Об авторе] // антология «Anthologie de la littérature ukrainienne du XIe au XIXe siécle». – изд. «Kyiv» (Париж), 2004 – с.938-939 – [На французском языке]

© Виталий Карацупа, 2007-2019