Архив фантастики

Левада Олександр Степанович
Левада Александр Степанович
(13(26) ноября 1909 – 16 декабря 1995)

Украинский писатель, журналист, драматург и сценарист. Член КПСС (1943), член Союза писателей СССР (неоднократно избрался секретарем Союза), член Союза писателей Украины. Настоящая фамилия – Косак (фамилию Левада в 1930-х гг. он взял в честь близкой подруги Евгении Левады, жены своего партийного покровителя Франца Новаша).

Родился в с. Кривчунка (Кривчунці) Жашковского р-на Киевской области (сейчас Черкасская обл.) в семье сельского учителя и крестьянки. В годы Первой мировой войны погиб его отец и детство Александр провел с матерью и двумя сестрами в с. Лукьяновка Таращанского рафона Киевской области. После окончания церковно-приходской школы, учился в семилетке, после окончания которой в 1922 году (ему тогда было лишь 13 лет), отправился за 60 км. В село Масловку поступать в Аграрный техникум. Спустя несколько лет переехал в Винницу. Там в 1930-м он женился на Наталье Львовне Леваде и у них родился сын. В 1931-32 гг. учился на литературном факультете Винницкого педагогического института. Работал учителем, журналистом, выполнял общественную работу по комсомольской линии (в комсомол вступил еще в 1924 году). Одно время работал в Харькове ответственным секретарем «Литературной газеты», а после службы в армии – директором Винницкого музея Михаила Коцюбинского. В 1937 году его обвинили в контрреволюционной деятельности и арестовали, но вскоре освободили за недостаточностью доказательств. Довольно редкий случай того грозного времени.

Печататься начал в 1925 г. В 1931-м – вышла первая книга молодого автора – сборник очерков «Безбожники штурмуют Днепр» (Безвірники штурмують Дніпро). После этого писатель систематически печатает (стихи, очерки, пьесы) художественные произведения и публицистические статьи в винницких и харьковских периодических изданиях. Первая пьеса «Родина штормов» была написана в 1936 году. В 1939 публикует поэму «Николай Чернышевский».

В года Великой отечественной войны служил военным корреспондентом газет «Советский воин» и «Во славу Родины» Южного и 3-го Украинского фронтов. Награжден дважды орденом Ленина, орденами Октябрьской революции, Отечественной войны I и II ступеней, Трудового Красного Знамени, Красной Звезды и медалями. На фронте познакомился и со своей будущей женой, закончил войну в Вене в 1945 году.

В послевоенные годы публикует пьесу «Камо» (1947), «Мария» (1952), «Последняя встреча» (1956) и др., а также роман «Юго-Запад» (1950). Был автором либретто оперы «Арсенал» Г. Майбороды (1960, в соавторстве с А. Малышко). По его сценариям поставлено несколько художественных фильмов. Он возглавлял сценарную мастерскую на киевской киностудии им. А. Довженко.

В 1951-53 гг. работал зам. министра кинематографии УССР, в 1953-55 гг. – зам. Министра культуры УССР, в 1966-1971-м – первым заместителем председателя Госкино УССР. В 1971 году стал лауреатом Государственной премии УССР имени Т.Г. Шевченко за участие в создании кинофильма «Семья Коцюбинских».

Драматические произведения и киносценарии А.Левады выходили на русском, украинском, армянском, молдавском, латвийском, узбекском языках, переводились также на польский, болгарский, чешский, словацкий.

Александр Левада был убежденным коммунистом и больно воспринял распад СССР и запрещение коммунистической партии. «Он, как мог, боролся с теми, кто пытался очернить советскую действительность. Писал на эту тему полемические статьи, стихи, которые печатались в газетах «Коммунист» и «Товарищ». Потом вышла его очень смелая по тому времени книга «Чи був Іуда зрадником?..» (Леся Левада).

Жил в Киеве, где в последние годы принимал активное участие в возрождении Киевской городской организации Компартии Украины. Скончался в возрасте 86 лет и похоронен на Байковом кладбище. Его приемный сын Юрий Александрович Левада стал известным социологом и политологом, а дочь от второго брака – Леся Александровна – художником, членом Национального союза художников Украины.

Самым популярным его произведением стала фантастическая пьеса «Фауст и смерть» (1960), в основе которой лежат размышления над проблемами бытия человека в космический век, в эпоху быстро развивающегося технического прогресса. Действие трагедии происходит в будущем, где живут Ярослав – Фауст сегодняшнего дня, стоящий на переднем крае современной науки – и Вадим, носитель технократической «асоциальности», крайнего эгоцентризма и духовной опустошенности. Противостояние Ярослава, который понимает, что любое техническое достижение не есть прогрессивным, если оно не служит людям, и его визави, приводят к неминуемому горестному финалу. Вадим гибнет от своего собственного творения – робота Механтропа, своего интеллектуального «двойника».

Эта пьеса, которая стала первой в украинской литературе описывающей полет в космическое пространство, в 1960-х годах ставилась на многих театральных сценах страны. Впервые зрители увидели ее на сцене Львовского драматического театра им. Заньковецкой в 1960 году. Примечательно, что в этой пьесе сыграл свою первую в жизни роль – робота Механтропа – 18-летний Богдан Ступка. А в ближайшие годы «Фауст и смерть» уже ставили театры Москвы, Киева, Симферополя, Кишинева, Грозного, Хабаровска и др. городов, а в 1975 году она была экранизирована.

Произведения автора

Романы

1950 – Юго-Запад (Південний захід) / В соавт. с И. Ле
1989 – Два цвета (Два кольори)
Сборники
1931 – Безбожники штурмуют Днепр (Безвірники штурмують Дніпро)
1941 – Поэзия (Поезії)
1943 – Плач полонянок
1944 – Балканский дневник (Балканський щоденник)
1956 – Новые пьесы (Нові п’єси)
1959 – Избранные пьесы (Вибрані п’єси)
1967 – Драмы и комедии (Драми і комедії)
1971 – Пьесы
1975 – Март – октябрь (Березень – жовтень)
1977 – Писатель и эпоха (Письменник і доба)
1977 – Киносценарии (Кіносценарії)
1978 – Фауст и смерть
1984 – Реки неудержимое теченье (Ріки невпинна течія)
1987 – Семья Коцюбинских (Родина Коцюбинських)
1989 – Два цвета (Два кольори)
Повести
1929 – Гомон лесов Таращанских (Гомін лісів Таращанських)
1970 – Семья Коцюбинских (Родина Коцюбинських)
1977 – Перстень с бриллиантом (Перстень з діамантом)
1979 – Повесть о раннем утре (Повість про ранній ранок)
1983 – Реки неудержимое теченье (Ріки невпинна течія)
Пьесы
1936 – Родина штормов (Родина штормів)
1936 – Безумие Камо (Божевілля Камо)
1938 – Фауст и смерть (Фауст і смерть) – не закончена
1939 – Ой в поле нивка (Ой у полі нивка) / В соавт. с Лавриной Грохой
1941 – Камо – [На основе поэмы «Сумасшествие Камо»]
1946 – Путь на Украину (Шлях на Україну)
1947 – Под звездами балканскими (Під зорями балканськими)
1949 – Сердца и доллары (Серця і долари)
1951 – Мария (Марія)
1956 – Последняя встреча (Остання зустріч)
1960 – Арсенал / В соавт. с А. Малышко
1960 – Фауст и смерть (Фауст і смерть)
1963 – Быть или не быть? (Бути чи не бути?)
1973 – Здравствуй, Припять! (Здрастуй, Прип’ять!)
Поэзия
1939 – Николай Чернышевский (Микола Чернишевський)
Фильмография и экранизации
1957 – Правда – автор сценария
1958 – Конец Чирвы-Козыря – автор сценария
1960 – Украинская рапсодия – автор сценария
1965 – Слово про Ванду Василевскую – автор сценария
1966 – Эскадра поворачивает назад – автор сценария в соавт. с М. Билинским
1967 – Берег надежды – автор сценария
1970 – Семья Коцюбинских – автор сценария
1975 – Фауст и смерть – по одноименной пьесе
1977 – Здравствуй, Припять! – по одноименной пьесе
1977 – Перстень с бриллиантом – по одноименной пьесе

Награды и звания

19.. – медаль «За заслуги перед культурой Польши»
1971 – Государственная премия УССР имени Т. Г. Шевченко
1995 – премия имени В. И. Ленина ЦК Компартии Украины

Библиография на русском языке

Отдельные издания

Последняя встреча: Драма в 4-х действиях, 5-ти картинах / Пер. с укр. – М.: Искусство, 1956. – 104 с. 5 000 экз.
Фауст и смерть: Трагедия в 9-ти картинах с прологом / Авториз. пер. с укр. Д. Седых. – М.: ВУОАП, 1960. – 88 с. 75 000 экз. (о)
Фауст и смерть: Трагедия в 3-х действиях, 10-ти картинах / Авториз. пер. с укр. Д. Седых; Худ. Г. Фишер. – М.: Советский писатель, 1963. – 132 с. 20 коп. 7 000 экз. (п)
Пьесы / Пер. с укр. – М.: Искусство, 1971. – 380 с. 1 р. 07 к. 3 000 экз. (п)
Фауст и смерть: Пьесы / Пер. с укр.; Худ. Н. Т. Борисова – М.: Советский писатель, 1978. – 592 с. 2 р. 50 к. 15 000 экз. (п)
Здравствуйте, звезды («Фауст и смерть»): Трагедия. – Ташкент: Издательство литературы и искусства, 1979. – 152 с.
Реки неудержимое теченье: Лирические повести / Авториз. пер. с укр. Н. Андриевской – М.: Советский писатель, 1984. – 256 с. (о)

Публикации в периодике и сборниках

Фауст и смерть: Трагедия в трех действиях, десяти картинах // Театр, 1960, №12 – с.3-32

Творчество автора

В. Лебединский. Образ легендарного героя: [О пьесе «Камо»] // Советская Украина, 1941, 28 марта – с.
В. Синенко. [Рец. на роман «Південний захід»] // Советская Украина, 1951, кн.7 – с.99-102
И. Киселев. Пьеса о советско-югославской дружбе: [Рец. на пьесу «Під зорями балканськими»] // Правда Украины, 1955, 15 ноября – с.
И. Киселев. Поэзия революционной борьбы: [Рец. на произведение «Жива легенда»] // Советская Украина, 1960, кн.1 – с.153-156
Л. Новиченко. Из потока 1960-го...: [Рец. на трагедию «Фауст и смерть»] // Дружба народов, 1960, №11 – с.250-262
В. Сечин. Люди космических полетов: «Фауст и смерть» в Львовском украинском драматическом театре им. Заньковецкой // Известия, 1960, 23 ноября – с.
В. Комиссаржевский. Фауст и жизнь: [«Фауст и смерть» в Львовском украинском драматическом театре им. Заньковецкой] // Советская культура, 1960, 24 ноября – с.
Григ. Медынский. Откровение: «Фауст и смерть» в Львовском украинском драматическом театре им. Заньковецкой // Литературная газета, 1960, 24 ноября – с.
В. Сечин. Две тенденции: [Про пьесу А. Левады «Фауст и смерть» в постановке Львовского украинского драматического театра им. Заньковецкой и М. Андриевич «Леся» в постановке Черновецкого украинского драматического театра им. Кобылянской, показанных на декаде украинской литературы и искусства в Москве] // Правда Украины, 1960, 24 ноября – с.
З. Васильева. В ногу с современностью: [«Фауст и смерть» в Киевском украинском драматическом театре им. Франка] // Комсомольское знамя, 1961, 14 сентября – с.
В. Логачев. Современная трагедия на молдавской сцене: «Фауст и смерть» в Молдавском музыкально-драматическом театре им. Пушкина // Советская Молдавия, 1961, 15 октября – с.
Г. Капралов. «Фауст и смерть»: В московском театре им Маяковского // Театр, 1961, №12 – с.92-93
В. Березкин. Дорога в бессмертие: Трагедия «Фауст и смерть» в Московском театре им. Маяковского // Театральная жизнь, 1962, №3 – с.8-9
Я. Смоляк. Интересный поиск: «Фауст и смерть» в Московском театре им. Маяковского // Советская культура, 1962, 12 апреля – с.
Г. Хлебников. Через тернии к звездам!: [«Фауст и смерть» в Крымском русском драматическом театре им. Горького] // Социалистический Донбасс, 1962, 17 июля – с.
К. Клюевская. Спор с Фаустом: «Фауст и смерть» в Крымском русском драматическом театре им. Горького; К гастролям в Ленинграде // Ленинградская правда, 1962, 4 сентября – с.
А. Шварцкопф. «Фауст и смерть»: В Грозненском русском театре драмы им. Лермонтова; К гастролям в Баку // Бакинский рабочий, 1963, 5 сентября – с.
[Про Александра Леваду] // Сценаристы советского художественного кино. – М., 1972 – с.198-199
И. Давыдова. Позиция художника: [Про Александра Леваду] // Правда Украины, 1979, 25 ноября – с.
[Про Александра Леваду] // Кино: Энциклопедический словарь. – М., 1987 – с.230
Левада А. (1909) / А. П. Лукашин // Энциклопедия фантастики: Кто есть кто. – Минск: ИКО «Галаксиас», 1995 – с.325
Сергей Панкратьев. Он никогда не предавал свои идеалы / Фото из архива семьи // Киевский вестник, 2009, 25 ноября – с.
[О пьесе А. Левады «Фауст и смерть»] // Галина Александровна Шор. «Фауст» И.-В. Гете и русская литература ХХ века: мотивы, образы, интерпретации / Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук. – Екатеринбург: Уральский государственный университет им. А. М. Горького, 2009 – с.
Лидия Алексеенко. 100 лет со дня рождения Александра Степановича Левады // Коммунист (Киев), 2009, 1 декабря (№93) – с.4

Библиография на украинском языке

Собрания сочинений

Твори в чотирьох томах / Вступ. ст. І. М. Давидової. – К.: Дніпро, 1979-1980 (п)

Отдельные издания

Безвірники штурмують Дніпро: Нариси про безвірницькі ударні бригади. – Х.: Український робітник, 1931. – 28 с. – (Дешева бібліотека малописьменного). 30 000 прим. (о)
Божевілля Камо: Драматична поема на 2 дії. – [Янушпіль: Наросвіта], 1936. – 16 с. (о)
Ой у полі нивка: Лірична комедія на 3 дії / У співавт. з Л. Грохою. – К.: Мистецтво, 1941. – 100 с. 30 000 прим.
Поезії. – К.: Держлітвидав, 1941. – 116 с. 5 000 прим.
Плач полонянок: [Нариси і памфлети]. – Х.: Укрдержвидав, 1943. – 30 с. 10 000 прим. (о)
Балканський щоденник: Записки фронтового літератора: Вересень-грудень 1944, 3-й Український фронт. – К.: Укрполітвидав, 1946. – 88 с. 20 000 прим.
Камо: Драма на 3 дії, 6 картин. – К.: Мистецтво, 1947. – 100 с. 5 000 прим.
Південний захід: Роман / У співавт. з І. Ле; Мал. С. Адамовича. – К.: Радянський письменник, 1950. – 482 с. 20 000 прим. (п)
Ой у полі нивка: Лірична комедія на 3 дії / У співавт. з Л. Грохою. – Виправлене і доповнене видання. – К.: Мистецтво, 1951. – 76 с. 10 000 прим.
Марія: П’єса на 3 дії (Скорочений варіант для художньої самодіяльності). – Х.: Книжна палата УРСР, 1952. – 124 с. – (Комітет в справах культосвітних установ при Раді Міністрів УРСР; Центральний Будинок народної творчості УРСР). 7 200 прим.
Марія: П’єса на 3 дії. – К.: Мистецтво, 1953. – 112 с. 10 000 прим.
Нові п’єси. – К.: Держлітвидав України, 1956. – 308 с. 2 500 прим.
Вибрані п’єси. – К.: Держлітвидав України, 1959. – 318 с. 5 000 прим.
Арсенал: Драматична поема на 3 дії, 7 картин / У співавт. з А. Малишко. – К.: Держлітвидав України, 1960. – 92 с. 5 500 прим.
Фауст і смерть: Трагедія на 3 дії, 9 сцен. – К.: Держлітвидав України, 1960. – 136 с. 4 000 прим.
Фауст і смерть: Трагедія на 3 дії, 14 сцен. – К.: Держлітвидав України, 1962. – 120 с. 2 000 прим.
Бути чи не бути?: Трагедія на 2 дії. – К.: Держлітвидав України, 1963. – 136 с. 4 000 прим.
Драми і комедії / Худ. М. М. Усов. – К.: Дніпро, 1967. – 524 с. 1 крб. 57 коп. 3 000 прим. (п) – підписано до друку 26.01.1967 р.
Фауст і смерть: Трагедія. – К.: Дніпро, 1969. – 140 с.
Родина Коцюбинскьких: Кіноповість. – К.: Мистецтво, 1970. – 154 с.
Березень – жовтень: Лірика, поема. – К.: Радянський письменник, 1973. – 124 с.
Здрастуй, Прип’ять! – К., 1974. – 92 с.
Книга п’єс: Драми. – К.: Дніпро, 1975. – 668 с.
Письменник і доба: Публіцистика, критика. – К.: Радянський письменник, 1976. – 320 с. – (Бібліотека публіциста).
Перстень з діамантами: Драма на дві дії. – К.: Радянський письменник, 1977. – 88 с.
Кіноповісті. – К.: Мистецтво, 1977. – 240 с. 3 000 прим. (п)
Повість про ранній ранок. – К.: Радянський письменник, 1979. – 152 с.
Ріки невпинна течія: Лірична повість-роздум. – К.: Радянський письменник, 1983. – 224 с. 30 000 прим. (п)
Ріки невпинна течія: Ліричні повісті. – К.: Дніпро, 1984. – 256 с.
Родина Коцюбинських: [П’єси] / Худ. І. Міклова. – К.: Мистецтво, 1987. – 264 с. – (Шкільна бібліотека). (п)
Фауст і смерть: Трагедія / Худ. І. М. Гаврилюк. – К.: Дніпро, 1989. – 120 с. 70 коп. 3 000 прим. (п) ISBN 5-308-00388-2 – підписано до друку 19.10.1988 р.
Ріки невпинна течія: Повість. – К.: Радянський письменник, 1989. – 224 с.
Два кольори: Роман, оповідання. – К.: Радянський письменник 1989. – 232 с. 30 000 прим. (п) ISBN 5-333-00236-3
Два кольори: Роман. – К.: Дніпро, 1990. – 176 с. – (Романи й повісті; №8, 1990). (о) ISBN 5-308-01114-1

Публикации в периодике и сборниках

Кінець кар’єри: [Гумореска] / Мал. І. Гомоляки // Перець, 1949, №6 – с.4-5
Під зорями балканськими: П’єса // Вітчизна, 1955, №10 – с.
Повість про ранній ранок: [Уривок] // Літературна Україна, 1979, 9 січня – с.
Повість про ранній ранок: [Уривок] // Сільські вісті, 1979, 27 листопада – с.
Монолог ветерана: [Оповідання] // Вітчизна, 1987, №8 – с.18-26

Поэзия

Монолог космонавта перед мавзолеєм Леніна: [Вірш] // Космічний акорд. – К.: Молодь, 1981 – с.30-32
Подихи дня: Триптих // Літературна Україна, 1994, 2 червня – с.
Ода президенту президентів: [Вірш] // Таращанський край, 1992, 24 жовтня – с.
Зніміть ордени, ветерани: [Вірш] // Таращанський край, 1992, 6 липня – с.
Ровесникам – однодумцям: [Вірш] // Таращанський край, 1991, 24 серпня – с.
Чорнобиль: [Вірш] // Прапор комунізму, 1989, 12 грудня – с.
Ювілейні роздуми: [Вірш] // Прапор комунізму, 1989, 12 грудня – с.
Лист до матері за Дніпро: [Вірш] // Рядки, обпалені війною. – К.: Дніпро, 1995 – с.65

Творчество автора

Ірина Миколаївна Давидова. Шукання і звершення: Драматургія Олександра Левади на сцені. – К.: Мистецтво, 1970. – 136 с. (о)
В. Суходольский. Чотири премійовані п’єси: [Про п’єсу «Ой у полі нивка»] // Літературна газета, 1940, 10 червня – с.
Я. Зорін. «Камо»: [Про однойменну п’єсу] // Комсомолець України, 1941, 1 березня – с.
І. Ромен, Ф. Діброва. «Ой у полі нивка»: [Про однойменну п’єсу] // Комсомолець України, 1941, 29 березня – с.
Б. Шнайдер. О. Левада і Л. Гроха. «Ой у полі нивка» // Театр, 1941, №4 – с.27-28
Гіневський О. «Балканський щоденник»: [Рец. на книгу] // Закарпатська правда, 1947, 3 січня – с.
М. Талалаєвський. «Серця і долари»: [Вистава у Київському театрі музичної комедії] // Радянське мистецтво, 1949, 22 червня – с.
О. Полторацький. «Серця і долари» в театрі музичної комедії // Радянська Україна, 1949, 11 листопада
В. Владко. Світ високих почуттів: [Рец. на п’єсу «Марія»] // Вітчизна, 1951, №2 – с.178-181
О. Полторацький. За сміливість і правдивість в драматургії: [Аналіз п’єс українських радянських драматургів: «Дніпрові зорі» Я. Баша, «Марія» О. Левади і «Не називаючи прізвищ» В. Минка] // Дніпро, 1953, №10 – с.99-110
Я. Ган. Вистави про сильних духом: [«Камо» у Львівському українському драматичному театрі ім. Заньковецької] // Радянська Україна, 1954, 20 травня – с.
В. Пименова. Вистава про людей колгоспного села // Радянська культура, 1955, 13 березня – с.
Св. Іванов. О. Левада. «Остання зустріч»: П’єса // Літературна газета, 1956, 1 листопада – с.
І. Чабаненко. П’єса і спектакль: «Остання зустріч» в театрі ім. Заньковецької // Радянська культура, 1956, 5 грудня – с.
Є. Давидова. «Остання зустріч»: [Київський український драматичний театр ім. Франка] // Радянська культура, 1957, 14 квітня – с.
В. Конвісар. Нова цікава вистава: [«Остання зустріч» в Київському українському драматичному театрі ім. Франка] // Радянська Україна, 1957, 14 квітня – с.
Й. Кисельов. В настійних шуканнях: [Рец. на книгу «Нові п’єси»] // Літературна газета, 1957, 17 травня – с.
Ю. Костюк. Хвилюючий образ героя «Камо» О. Левади на сцені львівського театру ім. Заньковецької // Літературна газета, 1957, 19 липня – с.
Ф. Бурлака. «Правда»: [Кінофільм за п’єсою О. Корнійчука, сценарій О. Левади] // Робітнича газета, 1958, 3 січня – с.
Й. Кисельов. Поетична драматургія: До 50-річчя з дня народження О. Левади // Радянська культура, 1959, 3 грудня – с.
Є. Кравченко. Щедрий талант: До 50-річчя О. Левади // Літературна газета, 1959, 4 грудня – с.
Б. Тягно. Слово заньківчан: [«Фауст і смерть» у Львівському українському драматичному театрі ім. Заньковецької] // Мистецтво, 1960, №6 – с.17-18
І. Моргун. Твір про героїчну сучасність: [«Фауст і смерть» у Львівському українському драматичному театрі ім. Заньковецької] // Мистецтво, 1960, №6 – с.48
Олена Плаушевська. Готують заньківчани: Про роботу Львівського українського драматичного театру ім. Заньковецької над драмою «Фауст і смерть»; До декади української літератури і мистецтва в Москві // Літературна газета, 1960, 5 серпня – с.
О. Ленко. Людина летить у космос: [«Фауст і смерть» у Львівському українському драматичному театрі ім. Заньковецької] // Ленінська молодь, 1960, 14 вересня – с.
В. Суходольский. У творчих пошуках: [Рец. на книгу «Вибрані п’єси»] // Літературна газета, 1960, 18 жовтня – с.
Ю. Костюк. «Фауст і смерть»: [Прем’єра у Львівському українському драматичному театрі ім. Заньковецької] // Робітнича газета, 1960, 23 жовтня – с.
Л. Лучко. «Фауст і смерть»: [У Львівському українському драматичному театрі ім. Заньковецької] // Радянська Україна, 1960, 28 жовтня – с.
В. Речмедін. Через терни – до зірок: [«Фауст і смерть» у Львівському українському драматичному театрі ім. Заньковецької] // Літературна газета, 1960, 1 листопада – с.
Б. Львов-Анохін. Дерзання: «Фауст і смерть» у Львівському українському драматичному театрі ім. Заньковецької // Радянська культура, 1960, 24 листопада – с.
Й. Кисельов. Образ і прикмети часу: [«Фауст і смерть» у Львівському українському драматичному театрі ім. Заньковецької] // Вітчизна, 1960, №11 – с.177-185
М. Ткачук. «Фауст і смерть»: [У Львівському українському драматичному театрі ім. Заньковецької] // Україна, 1961, №3 – с.29
С. Цибульник. Пошуки стилю: [«Українська рапсодія», художній фільм; сценарій О. Левади] // Радянська культура, 1961, 11 червня – с.
Є. Старинкевич. Утвердження життя: «Фауст і смерть» у Київському українському драматичному театрі ім. Франка // Радянська культура, 1961, 6 вересня – с.
Є. Кравченко. Неспокійний і вдумливий // Мистецтво, 1961, №11 – с.53-54
Р. Сидоренко. Дерзання радянських людей: «Фауст і смерть». До постановки в драматичних театрах // Київська правда, 1961, 12 листопада – с.
П. Дегтярьов. Складний екзамен: «Фауст і смерть». До постановки в драматичних театрах // Кримська правда, 1961, 21 листопада – с.
О. Караганов. Поезія і філософія подвигу «Фауст і смерть» в Московському театрі ім. Маяковського // Літературна газета, 1962, 9 лютого – с.
«Фауст і смерть». П’єса, спектаклі: [Рецензія] // Літературна Україна, 1962, 23 лютого – с.
О. Полторацький. Розвиток традиції (Обговорюємо твори, висунуті на здобуття премій ім. Т. Г. Шевченка): [В т.ч. «Фауст і смерть»] // Літературна Україна, 1962, 27 лютого – с.
Г. Костинська. «До сузір’їв сяючих світів!»: «Фауст і смерть» в Кримському російському драматичному театрі ім. Горького // Радянська Донеччина, 1962, 30 червня – с.
На допомогу самодіяльним театрам: У Міністерство культури УРСР надійшли нові п’єси радянських драматургів: [В т.ч. «Бути чи не бути?»] // Мистецтво, 1963, №4 – с.30
А. Спиридонова. Заклик до пильності: «Бути чи не бути?» в Одеському українському драматичному театрі ім. Жовтневої революції // Радянська культура, 1963, 29 вересня – с.
М. Іваненко. Люди, треба діяти: «Бути чи не бути?» у Запорізькому українському драматичному театрі ім. Щорса // Запорізька правда, 1963, 22 грудня – с.
Л. Вірко. Ішов у світ незламними шляхами: [Про О. Леваду] // Прапор комунізму, 1979, 24 листопада – с.
Л. Вірина. Поезія крилатого труда: [Про О. Леваду] // Радянська Україна, 1979, 25 листопада – с.
Г. Татосян. Прагнення світла і щастя: [Про О. Леваду] // Літературна Україна, 1979, 27 листопада – с.
Л. Дмитерко. Берег надії: До 70-річчя О. Левади // Літературна Україна, 1979, 27 листопада – с.
[Про Олександра Леваду] // Спілка кінематографістів України. – К., 1985 – с.90
Н. Янченко. Ті спогади про ранній ранок: [Про О. Леваду] // Прапор комунізму, 1989, 12 грудня – с.
В. Недодара. Про сокровенне: [Про О. Леваду] // Таращанський край, 1991, 24 серпня – с.
Олександр Степанович Левада // Митці України: Енциклопедичний довідник. – К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992 – с.352
Н. Янченко. Вшанували земляка в селі його дитинства: [Про О. Леваду] // Таращанський край, 1994, 13 грудня – с.
Олександр Степанович Левада // Мистецтво України: Біографічний довідник. – К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997 – с.357
Олександр Степанович Левада // Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник / Автор-упорядник Микола Лабінський. – К.: Криниця, 2001 – с.292-294
Г. В. Буйко. Творче багатство Олександра Левади // Советская Луганщина, 2009, №41 (526) – с.
Олександр Левада: Фауст і смерть; Юрій Щербак: Наближення – Дискурс фавстівської метафори // Лариса Залеська. Текст і гра. – Л.: Літопис, 2009 – с.280-291
І. Гаврилишин. Вірний син трудового народу: [26 листопада 2009 року виповнилося 100 років від дня народження О. С. Левади] // Голос України, 2010, 12 травня – с.17
Катерина Лайбай. До проблеми національної версій світової Фаустіани (На матеріалі п’єси Олександра Левади «Фауст і смерть») // Вісник Черкаського університету: Філологічні науки, 2012, №26(239) – с.111-115